Для чого ці методи
Коли потрібно прокласти колектор великого діаметра на значну відстань, глибоко або у складних гідрогеологічних умовах, можливостей ГНБ і продавлювання вже не вистачає. Тут застосовують мікротунелювання та штольневу (тунельну) проходку — закриті технології, орієнтовані на великі перерізи та точну геометрію.
Найчастіше це самопливні каналізаційні колектори, зливові колектори й магістральні мережі, де важливо витримати точний ухил і прокласти трубу під забудовою чи перешкодами без розкриття поверхні.
Мікротунелювання
Мікротунелювання — це проходка з дистанційним керуванням, за якої прохідницький щит (мікрощит) просувається в ґрунті, а за ним домкратами продавлюють секції залізобетонних або інших труб зі стартової шахти. Ґрунт розробляється в забої та виноситься назад, а положення щита постійно контролюють, що дозволяє точно витримувати трасу й ухил.
Метод працює в широкому діапазоні умов, у тому числі в нестабільних водонасичених ґрунтах і навіть у скельних породах, без розкриття поверхні. Орієнтовно мікротунелювання дозволяє проходити на великих глибинах і на значні відстані, що робить його придатним для відповідальних колекторів.
Сильні сторони мікротунелювання:
- висока точність траси й ухилу (критично для самопливних мереж);
- великі діаметри й довгі переходи;
- робота у складних ґрунтах і під водою;
- мінімальне порушення поверхні над трасою.
Штольнева (тунельна) проходка
Штольнева проходка передбачає влаштування підземної виробки (штольні), всередині якої монтують трубопровід або колектор. Прохідку ведуть зі стволів чи шахт, кріплячи виробку. Цей спосіб застосовують для великих перерізів, відповідальних переходів і ділянок, де потрібен доступ до самої труби під час монтажу й експлуатації.
Штольня дорожча й триваліша за інші методи, тож її обирають там, де переваги великого керованого перерізу й надійного кріплення переважують вартість.
Коли що обирати
Мікротунелювання та штольня — капіталомісткі технології. Їх застосовують там, де потрібні великий діаметр, точний ухил, велика глибина чи складні ґрунти, а дешевші методи (ГНБ, продавлювання) не дають результату.
Орієнтовна логіка:
- невеликий діаметр, помірна довжина, прості ґрунти — прокол, продавлювання або ГНБ;
- великий діаметр, потрібен точний ухил, складні ґрунти — мікротунелювання;
- дуже великий переріз, відповідальний об’єкт, потреба доступу до труби — штольнева проходка.
| Метод | Діаметр | Контроль ухилу | Складні ґрунти |
|---|---|---|---|
| ГНБ | Малий–середній | Помірний | Так, з обмеженнями |
| Мікротунелювання | Середній–великий | Високий | Так |
| Штольня | Великий | Високий | Так |
Що врахувати на старті
Усі ці методи потребують детальних інженерно-геологічних вишукувань, проєкту з розрахунком кріплення й шахт, а також контролю осідань над трасою в умовах забудови. Економіка сильно залежить від глибини, ґрунтів і довжини переходу.
Матеріал має інформаційний характер. Вибір технології, діаметра, глибини й параметрів проходки визначає проєкт за результатами вишукувань; конкретні значення уточнюйте за чинними нормами.